Герої АТО Каховщини

          Олег  Ліфінцев

14 червня під час виконання бойового завдання в Луганську був збитий літак з 49-ма людьми на борту. Усі пасажири загинули.Серед загиблих був і наш земляк, який чесно виконував свій обов’язок - 28-річний десантник Олег Ліфінцев. Каховчанин, колишній учень ЗОШ № 5 та ЗОШ № 2, веселий та відкритий хлопець - він завжди був душею компанії. У січні 2014 року пішов на контрактну        службу до лав української армії. До цього рокового дня, 14 червня, Олег не приймав участі у жодній воєнній операції. Це був його перший виліт... У Олега залишилися дружина і маленька донька.Указом Президента України Олег Ліфінцев нагороджений орденом "За Мужність" ІІІ ступеню (посмертно).  На колишній вулиці Шкільній були вивішені оновлені таблички"Вулиця Олега Ліфінцева". Ця вули-ця була вибрана не випадково. На ній живуть батьки Олега. Усі фінансові витрати щодо перейменування вулиці взяв на себе фонд Ігоря Хоминця

Колотаєв Сергій Вікторович  

(14.10.1984 - 07.05.2015)

Хлопець народився і провів дитинство у степовій сонячній Семенівці. Пізніше з родиною переїхав до Каховки. Разом із батьком працював у КП «Комунальне транспортне підприємство». Останні роки перед призовом жив і працював в м. Херсоні.
Колишні колеги згадують, що Сергій завжди був сумлінним працівником, не мав ніяких нарікань ані від співробітників, ані від керівництва. Добрий, тихий, спокійний парубок, намагався підтримувати гарні відносини зі всіма оточуючими. Те ж саме пізніше скажуть про нього і його бойові побратими.
А ще - він завжди був небайдужий до долі своєї країни, не  міг  спокійно  дивитись  на  несправедливість, яку  чинили  зажерливі  можновладці  в  Україні. Не  мирився  з  тим, що, поставлені  бути  слугами  народу, вони  перетворили  самі  себе  на  "касту  хазяїв  і  панів", які  безжальними  круками  рвуть  на  шматки  нашу  багату  й  щедру  землю, які  продовжують  пити  соки  зі  свого  багатостраждального  народу, які  принижують  людину  праці  і  вважають, що  так  будуть  жити  вічно. Саме  тому  від  самого  початку  народного  спротиву  Сергій  разом  із  батьком  їде  до  Київа  стояти  на  Майдані. Саме тому без вагань одним із перших парубок пішов добровольцем в зону АТО. І ось, відслуживши довгі 8 місяців у 28-й окремій гвардійській механізованій бригаді, під Мар’їнкою Донецької області він потрапив під артилерійський наліт і загинув від вибуху ворожого снаряду.

Руслан  Салівончик

29 серпня при спробі виходу із оточення під Іловайськом, рятуючи інших бійців, загинув капітан міліції Руслан Салівончик.Руслан Салівончик - уродженець Коростишевського району Рівненської області. По закінченні інституту, де вчився разом з майбутньою дружиною каховчанкою Тетяною, переїхав до Каховки.Працював у карному розшуку нашого райвідділу УМВС. З початком  антитерористичної операції на сході України одним із перших вступив до батальйону "Херсон". Поховали Руслана Салівончика на його батьківщині у Рівненській області. У Руслана залишилися дружина та 8-річна донька.

                                                                 Олександр  Зеленський

19 сентября в Каховском районе похоронили бойца АТО. Александр Зеленский, ему было 43, погиб еще в январе, был захоронен в Днепропетровске, а после всех экспертиз его останки перевезли в родное Заозерное.

Події, що відбулися в нашій країні, не залишили байдужим Олександра.  Він активно займався волонтерською діяльністю. З перших днів АТО допомагав бійцям, беручи участь у волонтерському русі.

22 серпня 2014 року Олександр добровольцем пішов захищати незалежну Україну.  Служив солдатом в/ч В 2278 13 мотопіхотного батальйону 1 танкової окремої бригади. З перших днів перебував у станиці Луганська.

В кінці січня біля Вуглегірська, прикриваючи відступ, залишався в БТРі, доки пряме попадання снаряду не обірвало його життя.

На церемонію прощання з траурними вінками, квітами та державною символікою прийшли заступник голови обласної державної адміністрації Ігор Шепелєв, голова районної державної адміністрації Валерій Салтиков, голова районної ради Микола Крупін, представники військового комісаріату, друзі, знайомі загиблого, односельчани, військовослужбовці, які проходять службу на території району, представники громадських організацій, та просто небайдужі громадяни, щоб висловити безмежну вдячність за неоціненний внесок у майбутнє рідної країни та її громадян.

Слова співчуття родині загиблого висловили односельчани, бойові побратими, представники обласної та районної влади, запевнивши, що пам’ять про загиблого Олександра назавжди залишиться у наших серцях та  зауважили, що з боку районної та обласної влади буде надано відповідну допомогу та підтримку сім`ї загиблого.

Невичерпний патріотизм, відданість ідеалам незалежної та демократичної України, непохитний бойовий дух Олександра назавжди залишиться яскравим прикладом для наслідування.

Поховали Олександра на сільському кладовищі. Військовослужбовці відділи шану загиблому військовим салютом.

    Вічна пам’ять героям!